21 лютого, починаючі з 2002 року у світі відзначають Міжнародний День рідної мови. Кожний народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову. Кожен народ патріот своєї країни, він любить, поважає і бореться за її незалежність і волю якщо її немає. Українці зовсім недавно здобули свою незалежність у 1991 році, пройшовши довший шлях боротьби та поневіряння. Тепер у нас є свої держава, своя мова. І хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати, а сьогодні вона відроджується. Але й тепер дехто не дуже поважає і шанує українську мову, перекручуючи та розмовляючи мовою, якої не існує в світі. Кожна людина, яка поважає себе, країну, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову та буденну.
В лекційній залі районного історико – краєзнавчого музею для учнів 5 класу ТНВК «Школа – гімназія» вчитель Бородатенко О.А. було проведено захід «Мова кожного народу неповторна і – своя». Дітлахи переглянули відео, читали на швидкість скоромовки, відгадували загадки. Граючи у гру «Морський бій» відгадували види усної народної творчості; з великою зацікавленістю зачитували коротенькі оповідання, де всі слова написані з однієї букви. З метою ознайомлення роботи з тлумачними словниками української мови, учням потрібно було вирішивши рівняння знайти потрібну сторінку, потім за тлумаченням знайти слово та скласти його з потрібних літер, що викликало у дітей великий інтерес та захоплення. Захід пройшов весело та невимушено. І на останок ми з дітьми дійшли до однієї думки, що хоча ми усі різних національностей та віросповідання, але ми є громадяни нашої країни – України і мова в єдина – це українська.
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками.