Українці, чиє життя було тісно пов’язане з сільськогосподарським циклом, з нетерпінням чекали приходу весни. Залишки продуктів у коморі вичерпувалися, засівання і збір нового вражаю ставали все необхіднішими, а дітям втомленим від сидіння вдома, не терпілось розважитись надворі. На свято весняного рівнодення (за церковним календарем в цей день згадують 40 святих) господині пекли 40 булочок у формі пташок, тоді вважали, що саме стільки видів пернатих повертається з вирію. Називали ці булочки «жайворонками» і для діток вони були великою радістю, бо готувалися не часто. Увесь день діти з «жайворонками» бігали, підкидали їх угору та імітували політ пташок. Така увага саме до цього птаха у наших пращурів була не даремно – він прилітає найпершим і є справжнім благовісником весни. 
Також одним з яскравих явищ є закликання весни за допомогою примовок, закликань, співання веснянок, гаївок, ведення хороводів. 
Саме таке яскраве та веселе дійство зустрічі весни «Нумо співати – весну закликати» з циклу гулянки – забавлянки було проведено в районному історико – краєзнавчому музеї для учнів 5 класу ТНВК «Школа – гімназія» (вчитель Кузнєцова Л.І). Під час заходу хлопчаки та дівчатка прослухали історичну довідку про святкування, традиції та обряди; гралися в народні ігри «Джерельце», «Кіт і мишка», водили хоровод під веселу гру – пісеньку «Іванчик – білоданчик», саме в ті ігри в які гралися навесні наші пращури. Дівчатка співали веснянки, закликаючи весну. 
На останок заходу було проведено для малечі майстер – клас з виготовлення паперових «жайворонків».