Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги. Через поезію людина має можливість спілкуватися на мові, яку розуміють усі – і дорослі і діти. Через римовані рядки ми можемо передати любов, сум, радість та біль. Мабуть, тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше ніж будь – хто інший. 
В лекційній залі музею відбулась літературна зустріч усіх тих кому не байдужий чарівний світ Поезії. У кожного є свій улюблений поет, а хтось і сам пише вірші. До уваги присутніх зачитувалися вірші на ліричну, життєву та повсякденну тематику, адже знайомлячись з творчістю того чи іншого поета ми маємо унікальну можливість побути з думками поета наодинці, відкрити для себе його внутрішній світ та настрій. І якщо цей настрій співпаде з настроєм читача, то другий назавжди запам’ятає віршовані рядки автора, поділиться ними із своїми рідними та друзями. 
Особливу увагу було приділено і Квіткі Цісик, яка народилася 4 квітня. Американка за народженням, українка за походженням, виконувачка українських народних та популярних пісень, чим саме популяризувала українська культуру у світі. 
Вона мала неймовірний вокальний тембр, у якому виділялася особлива вокальна манера жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. 
Згадали і про Уляну Кравченко, українську письменницю, активістку українського жіночого руху, першу жінку поетесу на західній Україні, чиї твори стали популярними. 
Поезія здатна знаходити відгук в душах інших, хвилювати або стискати кулаки, готуючись до бою. Звісно, кожен сприймає її по-своєму, бо ми й самі всі різні. 
Такі особливі слова, що йдуть від серця, присвячують і Вітчизні, й коханим, усьому, що здатне зачепити душу. Справжні люди чують поетичну красу навіть крізь сторіччя - така вже особлива ця країна, Поезія, до якої сьогодні завітали на часинку в гості.