Главная » Статьи » Легенды нашего края

ФОРТЕЦЯ ТАТАРБУНАРИ

З книги Евлія Челебі "Книга подорожі"

ФОРТЕЦЯ ТАТАРБУНАРИ

«...За посадою кадій (суддя) цієї фортеці, що входить до Очаківського ейялету Силістри, має утримання в сто п’ятдесят акче. Фортецю цю наново відбудував в 1046 (1636-1637) році Кенан-паша, коли був матасаррифом (очільником) Очаківського ейялету. Це є невелика, міцна чотирикутна фортеця, яка по колу рівняється тисячі кроків. Вона має одні ворота, що відкриваються в бік півдня, а по її чотирьох кутах стоять чотири високі вежі. Оскільки місце, де стоїть ця фортеця, було заболочене і покрите хащами комишу, то молдавські і татарські розбійники звідси нападали на каравани, що тут проходили. Зараз же в цьому незвичайному місці височиться пристанище безпеки.

На сьогоднішній день в фортеці є одна мечеть, склад пшениці, невеликі зручні приміщення для ста п’ятдесяти чоловік війська. Є й комендант. А житлових споруд за кріпосними стінами не видно. Та все ж в посаді, який прилягає до фортеці, знаходяться двісті критих очеретяними плетеницями будинки бідного люду, заїжджий двір, одна брудна лазня, винограники та сади. Правителем його від вакуфного відомства є один із людей капуджи баши височайшого двору Абдаллатиф-бея, який був на службі у померлого Кенан-паші. Він (правитель) збирає з караванів, що слідують, мито на базарні збори, дає наряди війську фортеці та відає охороною доріг...».

    Крепость Татарбунары

Категория: Легенды нашего края | Добавил: Admin_1 (04.03.2013)
Просмотров: 989 | Рейтинг: 5.0/1